Живи, академіє!

Мала академія — так гордо звучиш,

І крила широкі ти маєш.

В далі летиш, піснями дзвениш,

Дзвениш десять літ, не вмовкаєш.

Мала академіє, в світлий твій день

Гості прилинуть щиро вітати.

Твій голос віночком чарівних пісень

Буде для друзів любо звучати.

В Співучій долині, у ріднім селі

Дав тобі Бог святу силу.

І славлять в піснях старі і малі

Нашу Україну милу.

Нехай твоя пісня вічно живе,

Живе, дзвенить, не стихає

кращої пісні, як пісня Тараса,

Я знаю — у світі ніде вже немає.

Мала академіє, ти вічно живи,

Пісням твоїм квітнути і не зів'яти.

Твій голос зозуля почує гучний

І буде в майбутнє роки рахувати.

                                                                                                              Василь ЛИСЯНЧЕНКО